Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення –в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

   Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

   Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами (ч. 1 ст. 107 Цивільного процесуального кодексу України).

   Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості (ч. 1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України).

   Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ч. 2 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України).

   Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача (ч. 1 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України).

   Вимоги до форми, змісту та порядку подання позовної заяви містяться в ст.ст. 119-120 Цивільного процесуального кодексу України.

   Отже, для захисту порушених прав в судовому порядку, Вам необхідно у місячний строк звернутись до районного (районного у містах, міського або міськрайонного) суду за місцезнаходженням юридичної особи – роботодавця або за власним місцезнаходженням з позовною заявою, оформленою відповідно до вимог законодавства, у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

 

14.08.2009