Приватний пiдприэмець перераховував кошти резидентам США та Великобританii за транспортнi послуги. Проте, фактично послуги надавали резиденти Украiни, що засвiдчено в ЦМР, в нас також э доручення резиденту Украiни здiснювати перевезення та експедивання вантажу. Але э такий нюанс, ща рахунки на якi ми перераховували кошти в Австралii та Литвi. Ми податок з нерезидента не утримували, звiт не подавали. Як можливо виправити ситуацiю, якщо помилка виявлена до початку перевiрки? Чи дiйснi договори про уникенення подвiйного оподаткування? I чи може податкова здiйснити запит в краiни нерезидентiв, щоб отримання довiдки для пiдтведження статусу платникiв податкiв.

Анна Юрiiвна

Відповідь:

Шановна Анна Юріївна!
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Відповідно до Листа Державної податкової адміністрації «Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування» станом на 01.01.2009 набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з Австрією, Азербайджаном, Алжиром, Бельгією, Білорусією, Болгарією, Бразилією, Великою Британією, В'єтнамом, Вірменією, Грецією, Грузією, Данією, Єгиптом, Естонією, Ізраїлем, Індією, Індонезією, Іраном, Ісландією, Італією, Йорданією, Казахстаном, Канадою, Киргизстаном, Китаєм, Республікою Корея, Кувейтом, Латвією, Ліваном, Литвою, Македонією, Молдовою, Нідерландами, Норвегією, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Південно-Африканською Республікою, Польщею, Португалією, Російською Федерацією, Румунією, Сирією, Словаччиною, Словенією, США, Таджикистаном, Таїландом, Туреччиною, Туркменістаном, Угорщиною, Узбекистаном, Фінляндією, Францією, ФРН, Хорватією, Чехією, Швейцарією, Швецією.
Державна податкова адміністрацію своїм Листом «Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування» надає вичерпний перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності і діють на сьогоднішній день.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни.
Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію:
повну назву або прізвище нерезидента;
підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;
назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі.
Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у терміни та за формою, встановленими Державною податковою адміністрацією.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
Як бачимо вищезгаданою Постановою Кабінет міністрів покладає обов’язок на нерезидента надати особі, яка виплачує йому доходи, довідку (або її нотаріальну копію) про підтвердження, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.